2. Вина самих українців. На жаль наші громадяни свідомо і не свідомо самі ігнорують знання історії, мови і культури. Звісно на першому плані стоїть питання як прожити і прогодувати сім’ю, але не потрібно ж забувати що ми і українці і живемо в Україні. Адже наші діди і прадіди, бабусі воювали і померли насправді не за їжу і кошти, а за державу мову і незалежність. Саме за те, що ми знищуємо зараз самі. За даними державної статистики, українську мову знають 60 % громадян, історію-35 %, традиції-27. От і виходить, за що померли наші діди -прадіди в війну і голодомори, ми те забули за 70 років. Ми не хочемо знати нашу історію, і своїх дітей також не учимо нічому крім комп’ютера і допомоги по господарству.

    Також потрібно сказати «спасибі» нашій владній верхівкі, яка щодня знищує колиску України і української державності-село. Село-яке ще говорить на українській мові і пам’ятає елементарні традиції України. Знущання над селом як почалося за часів царів, коли люди працювали за дарма, так і продовжується по нині. Забираючи у селян все за безцінь, і перепродуючи в три дорога, селян «убивають» і морально і фізично. Хоча ж українське село потрібно підтримувати в першу чергу, адже воно ж і годує в першу чергу не себе, а міста і мегаполіси, і не лише українські.

   Про все це можна говорити і писати довго, але не лише це потрібно робити. Потрібно не звертати увагу на недолугу українську владу і українофобів табачників, азарових, кернесів і т.д. Потрібно самим бути УКРАЇНЦЕМ,пам’ятати свою історію, мову, культуру і приділяти цьому більше уваги і часу.

    Адже Україна в нас одна, і її потрібно берегти в першу чергу нам, простим громадянам, а не надіятися що це зробить хтось за нас.

                                     Олександр Мартиненко