Вівторок, 2024.11.26, 20:47
Вітаємо Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Посилання
Наше опитування
Українці збунтуються коли:
Всього відповідей: 41
Наша кнопка

Про нас

На межі 80-90 років ХХ ст. в Україні поширився рух за незалежність. Не залишилась осторонь цього і Недригайлівщина. Найбільш радикально налаштовані  прихильники цієї ідеї, яку сповідувала тоді ще громадсько-політична організація – Народний Рух України, що пізніше стала партією, зібралися восени 1990 року для вироблення спільних дій. На зборах було вирішено створити районний осередок Народного Руху України, до якого ввійшли: Степан Янковий, Борис Глазько, Євген Олійник, Анатолій Подоляка з Недригайлова, Сергій Натаров, Микола Лісний – з Тернів, Валерій Сивокінь, Анатолій Сема, Володимир Васильченко, Микола Лаврик – із Коровинець, Григорій Занзівер із Рубанки.

Було вирішено видавати свою районну газету, яку назвали «Майдан». Спочатку пробний номер сформували як стінгазету, котру вивішували на спеціальному стенді під час зборів біля пам`ятника Т.Шевченку. З грудня 1990 р. невеликим форматом і накладом до 500 примірників розпочали видавати щомісяця за рахунок членських внесків. Редколегія «Майдану» складалася з Є.Олійника, С.Натарова, А.Семи, В.Сивоконя, М.Лісного. Значну частину витрат та організацію тиражування взяв на себе Анатолій Сема, котрий з цією метою їздив до Києва та Львова, бо робити тираж на Сумщині було проблематично. Підготовлений макет розмножували на ксероксі, зокрема у Львові за сприяння нашого земляка-дисидента із Курманів, відомого письменника, публіциста   Михайла Осадчого.

Після тривалої перерви "Майдан" поновив своє видання  у 2003-2004 роках і був єдиним опозиційним виданням у Недригайлівському районі. Матеріали, котрі друкувались в «Майдані» як місцевого характеру, так і викривального антикомуністичного, антикучмівського характеру та національно-просвітницького, зацікавили мешканців Недригайлівщини і газета розповсюджувалась досить активно і передавалась із рук в руки.

 ...2010 рік. Ми знову повертаємось… Минула влада, на котру було стільки сподівань, розчарувала… Через те і маємо владу нинішню - далеко не українську… Мабуть, це вже встигли побачити і ті, хто спересердя голосував за неї. Доводиться знову боротися, бо болить за долю України. Тому і розпочинаємо наш черговий крок за українську Україну і на наших теренах, зокрема.

       Читайте, аналізуйте, вирішуйте!