У світі не буває випадковостей, у нашій державі випадковостей не може бути по факту. Чому день виборів знову припав на язичницьке свято хеловіну, певно, не зможуть пояснити навіть екстрасенси. Відьми збираються на шабаш, сатаніти правлять чорну месу, у ДВК йде підрахунок голосів… 

Історією рухає боротьба між особистостями, угрупованнями, мистецькими об’єднаннями, науковими школами, корпораціями, конфесіями тощо. У цій боротьбі народжується велике. Проте уявіть, що корифеїв науки чи мистецтва визначали б через вибори. Ньютон ніколи не був би обраний великим вченим, позаяк був відлюдкуватим асоціалом. Щоправда, він змушений був з’являтися на засідання палати лордів. За тридцять років він спромігся лише на один виступ: "Перепрошую, чи не можна зачинити вікно, - дме?” 

 Сальєрі мав би всі переваги на виборах перед Моцартом (п’яничкою і дебоширом). Якби в музиці панувала демократія, її б ніхто не слухав. Як вам музика без Моцарта, Бетховена, Паганіні, Ваґнера? Їх би не вибрала музична громадськість. 

 Ви питаєте, де сучасні Бісмарки, Бонапарти, Богдани, Бухаріни, Балдуїни, Бенкендорфи? А їх не вибирають. 

 Сучасні Бонапарти підряджаються найманцями в рідких регіональних конфліктах, Бісмарки сидять в карцерах, бо адміністрації тюрем прагнуть ізолювати авторитетів, Богдани судяться з жеками, Бухаріни строчать замітки до малотиражних газетьонок, Балдуїни підпарацьовують вантажниками в гастрономах, а Бенкендорфи спиваються. 

 Ми не збираємось бути чиновниками. Ми будемо тими, хто змусить чиновників працювати ефективно. І направить їхню діяльність у потрібне русло.

Ми прагнемо бути не в, а над. Наша влада — стати над держапаратом, а не бути ним.

Спочатку ми візьмемо владу, а тоді вже переможемо на виборах. Якщо вибори на той час іще будуть в моді. ...