Інтернет-видання "Майдан"

На згадку про Майдан...

ІлькоТорбинка — Tue, 08 Sep 2015 17:22:34 GMT

Місцева преса

ІлькоТорбинка — Sat, 05 Sep 2015 11:30:38 GMT

В суботу, 5 вересня, в Україні офіційно стартує виборчий процес чергових виборів депутатов місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбудуться 25 жовтня цього року .Як ми писали у матеріалі нижче, згідно закону про місцеві вибори, вони пройдуть по пропорційній системі, (крім сільських та селищних рад). Закон виключає створення політичних блоків та встановлює 5% бар'єр для партій, тоді як на минулих виборах було 3%.

Місцеві осередки партій розпочинають свою агітаційну діяльність - "свободівці" розповсюджують свою центральну пресу регулярно, а районна організація ВО "Батьківщина" видала свій інформаційний бюлетень "Моя Батьківщина Недригайлівщина" нещодавно. Примірники видання бажаючі могли отримати біля партійного намета в райцентрі, а частина накладу розійшлась по селах району.Для тих, хто не зміг прочитати паперовий носій бюлетеня, пропонуєм його переглянути у цьому матеріалі у відповідному форматі.

$CUT$

Обережно, регіонали... і аграрники...

ІлькоТорбинка — Sat, 05 Sep 2015 05:00:50 GMT

Невдозі вибори до місцевих рад , тож пожвавішали свою діяльність політичні партії районного масштабу. . За літо, у відділі юстиції зареєструвались нові партійні осередки (див . нижче), адже за новим законом , до районних та обласних рад висовувати кандидатів можуть лише вони. На Недригайлівщині до районної ради буде обрано 34 депутати ( замість нинішніх 38-и). Щоб бути обраним ,треба отримати не менше 5% голосів . Крім партій, що перераховані, звичайно будуть брати участь і$CUT$ інші - які саме буде відомо пізніше. Підтасований "переможець" минулих районних виборів, Партія регіонів , після відомих подій на Майдані , саморозпустилась, точніше перейменувалась в "Опозиційний блок". То ж під цією назвою і йтиме на вибори. Від ПР відпочкувались ( чи, як вказано на плакаті поруч, " змінили шкіру") ще декілька партій - "Відродження", "Рідне місто", "Воля народу" та ін.

Так, на Недригайлівщині, у виборах братиме участь "Аграрна партія України", осередок котрої віднедавна очолює депутат районної ради, обраний у 2010 р. від Партії Регіонів Анатолій Кущ, директор ТОВ "Лотуре-Агро". То-ж перший регіонал "виплив"...

До речі, у мережі"Фейсбук" з'явилась наступна інформація . щодо "АПУ" подаєм її:

"АГРАРНА ПАРТІЯ" НЕДРИГАЙЛІВЩИНИ ЧИНИТЬ ТИСК НА БАТЬКІВ СТУДЕНТІВ АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ.

До нашої сторінки "Чесна Недригайлівщина" звернулася людина, житель нашого району, дитина якого є студентом Сумського Аграрного університету. Прізвище та ім'я за нашою домовленістю розголошенню не підлягає... Чому-зрозумієте далі. Ось його історія. Ми нічого не редагували і подаємо прямий текст. Лише зазначимо, що звернувся він через мережу "Одокласники", де також є наша сторінка.
Отже, далі автор:
"- Моя дитина є студентом Аграрного університету в м. Суми. За роки навчання ми з дружиною заплатили велику суму коштів за навчання, і коли залишилося зовсім не багато часу до закінчення, нас приставили до "стінки". В Недригайлові виявляється є Аграрна партія, яку очолив Кущ А.І. з с.Іваниця, керівник місцевої агрофірми. Потім ми дізалися що він є депутатом районної ради від Партії регіонів. Наша задача є наступною: агітувати і поддєрживать Аграрну партію,розповсюджувати їхню агітацію, газети. Але я був учасником Майдану, і підтримував все що там було. І якже мені зараз агітувати за ту ж партію регіонів. Просто рука не підймається взяти їхню "аграрну" газети чи листівку і віддати сусіду чи колегі по роботі. А якщо я цього не робитиму, у мого студента будуть великі проблеми в університеті, і всі роки навчаня і кошти коту під хвіст. Але я не хочу бути також і їх рупором в селі. Ось така дилема."

p/s звернення до інших батьків, яких спіткала така ж халепа. Просимо звертатися до нас. Конфіденційність гарантована. Змовчите зараз, завтра буде пізно."

За червень серпень зареєстровані наступні партійні осередки:

1. НЕДРИГАЙЛІВСЬКА РАЙОННА В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА "СОЛІДАРНІСТЬ",(голова партії Юрій Луценко), що знаходиться за адресою: Сумська область, смт Недригайлів, вулиця Щебетунів, будинок 22. Керівник - Гонор Сергій Володимирович .

2. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК" (голова партії Юрій Бойко), В НЕДРИГАЙЛІВСЬКОМУ РАЙОНІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ, що знаходиться за адресою: Сумська область, смт Недригайлів, вулиця К.Лібкнехта, будинок 9/8. Керівник - Кушніренко Ігор Миколайович.

3. НЕДРИГАЙЛІВСЬКА РАЙОННА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "НОВА ДЕРЖАВА" (голова партії Олег Гнатюк), У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ, що знаходиться за адресою: Сумська область, смт Недригайлів, вулиця Комінтерну, будинок 5. Керівник - Сердюк Ніна Василівна

4. Недригайлівська районна партійна організація політичної партії "НАШ КРАЙ", (голова партіїАнтон Кіссе), що знаходиться за адресою: Сумська область, м.Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 122/47. Керівник - Карпович Костянтин Володимирович.

5. НЕДРИГАЙЛІВСЬКА РАЙОННА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ - УКРОП", (голова партії Генадій Корбан), що знаходиться за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, с.Засулля, вулиця Зарічна, будинок 1/13. Керівник - Марунич Сергій Іванович.

Крім того, 21.07.2015 внесені зміни до статутних документів щодо керівника Недригайлівської районної партійної організації Аграрної партії України (голова партії Віталій Скоцик) і з зазначеної дати ним є Кущ Анатолій Іванович.

Днями ВО "Батьківщина", у райцентрі , наметі розповсюджувала свою місцеву пресу:

*****************************************************************************************************

Дивитися до кінця...

ІлькоТорбинка — Sat, 29 Aug 2015 18:38:34 GMT

"Репортаж з-під віночка"

ІлькоТорбинка — Wed, 26 Aug 2015 06:04:00 GMT

Про цей день, 16 липня 1990 року,якось майже не згадували, хоча цьогоріч минуло 15 років з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України. Цей документ було прийнято Верховною Радою, ще Української РСР і першу річницю, у 1991 році відзначали як свято. Пізніше, головним святом став день Незалежності.Про ту подію, проведення урочистості у Недригайлові, писав і друкований демократичний вісник Недригайлівщини "Майдан". Називався матеріал "Репортаж з-під віночка". Нині цікаво його перечитати, тож пропонуєм до вашої уваги.

Також тут можете переглянути світлини з відзначення дня Незалежності активістами, у Недригайлові, 25 серпня цього року.$CUT$ Фото взяті зі сторінки "Фейсбук" Віктора Ломоноса.

Нотатки зі святкування...

ІлькоТорбинка — Sat, 22 Aug 2015 12:07:12 GMT

21 серпня, у районному будинку культури відбулися урочистості до чергового, 24-го Дня Незалежності України, хоча це свято і відзначається 24 числа цього місяця. Напевне естафета достроково відзначати певні дати перейшла ще з совєтських часів, щоб мати додатковий вихідний і використати його на свій розсуд, хоча тоді, наприклад 1 травня чи 7 листопада скрізь відзначали "тютєлька в тютєльку". Така була установка... Та нехай...

Ще хочеться нагадати,$CUT$ що днем раніше, 23 серпня відзначається день Прапора - у цьому питанні місцева влада певну установку виконала, розмістивши банер у центрі Недригайлова, ( на фото нижче) , а от згадати про це, на урочистостях, напевне якось забула...

Недригайлівці (і не тільки) відвідали цей захід з концертною програмою , заповнивши залу районного будинку культури на всі 100 відсотків, попередньо пройшовши, крізь так званий "волонтерський коридор", де до двох скриньок бажаючі могли внести посильну матеріальну допомогу для бійців АТО. . Того дня було зібрано 711 гривень ( плюс 160 грн. біля пам'ятника Т. Шевченку) - свої пожертви внесли і дехто із керівників, як то - голова РДА, два його заступники, Тернівський та Вільшанський сільські голови.

( На фото - дітвора біля "трофеїв" із зони АТО) На столику, поруч із однієї зі скриньок були розміщені понівечині військові шоломи, гільзи та осколки від снарядів, котрі нещодавно привезли місцеві волонтери із зони бойових дій, для нагадування того, що в Україні є війна...

Щодо волонтерів, то хотілося би висловити окрему думку (мова про жіночок, котрі займаються цією справою у нашому районі уже тривалий час - Оксани Басараб та Людмили Шаповаленко - на фото). Цього дня вони збирали кошти для наших земляків - АТОшників, разом із добровольцями, котрі цим займаються, але крім того. вони ще і "подорожують" у найгарячіші точки , де йде війна ( офіційна назва котрої " АТО", яка є її прикриттям) .

У своєму виступі, з нагоди дня святкування Дня Незалежності, голова РДА побіжно згадав ( без прізвищ) і волонтерів, котрі надають всіляку допомогу воїнам "АТО" - і то добре, але чому, за нагоди, не можна було їх якось офіційно відзначити..? Можливо і грубо, але чесно кажучи. ці жінки ( із АТОвцями) задля Незалежності України внесли більший вклад , ніж нагороджені цього дня грамотами , до цієї дати, чиновники... ( На фото - квіти до пам'ятника Т. Шевченку). Так само, як і місцеві ативісти, котрі виборювали ту Незалежність 24 роки тому, на початку 1990 - х років, побіля пам'ятника Т. Шевченку і не згадані жодним словом ( як і попередні 23 роки). Традиційні квіти до пам'ятника Пророку цього дня, як завжди поклали владні представники, геть не причетні до якихось порухів, у час здобуття Незалежності...

Дійсно, як кажуть, справи роблять одні, а їхніми здобутками користуються інші...

У ході торжества. на сцену було запрошено вояків, котрі брали участь у нинішній війні ( саме так )і яким вручили відповідні відзнаки за участь у ній. Дітвора привітала їх квітами. До речі, захисники не забули про волонтерів та від свого імені привітали їх також квітами... Слава нашим землякам-героям! На превеликий жаль, не всі з них повернулись до своїх родин...

На цьому тлі, дивним виглядає прочитаний, до залу вірш, одним із АТОвців,котрий свого часу , запустив у ефір відомий шоумен із ТВпередачі "Файна-Украйна", "Віталька". Цей сакрастичний твір, у залі будинку культури був прочитаний на повному сер'йозі і так-же був сприйнятий глядачами... З аплодисментами...

- Подаєм витяг із нього..

"...В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!
В моїй Україні ніхто не воює!
Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають.
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює, з ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.
В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу,
І молодь моя не п′є і не курить,
Займається спортом, співати так любить!.."

Опісля офіційної частини відбувся концерт, зорганізований районним будинком культури, до Дня Незалежності України.

Окрема думка…

ІлькоТорбинка — Thu, 20 Aug 2015 15:10:02 GMT

В газеті «Голос Посулля» від 25.07. 2015 року оголошений конкурс на кращий ескіз пам’ятника загиблим воїнам інтернаціоналістам та учасникам АТО.

Напевне такий захід, як доцільність встановлення тих чи інших пам’ятних знаків повинен виноситися на обговорення громади всього району, а не прийматися однією селищною радою, бо такі воїни є у багатьох населених пунктах. Хоча з огляду на те, що в майбутньому адміністративно-територіальна реформа розділить район на окремі громади, то можливо такий варіант і має рацію.

Та чи доцільно $CUT$ об’єднувати так-би мовити «лва в одному» - ці дві події , в увіковічненні?

По перше , чи є тотожніми чи рівнозначним поняття воїнів інтернаціоналістів і воїнів захистників своєї Вітчизни?

Понняття інтернаціоналізму придумане комуністичною ідеологією. Звернемося до одного із джерел комуністичної доби, для визначення таких понять як « інтернаціоналізм», «інтервенція», «окупація» , а саме до «Краткого политического словаря» видання : Москва, «Издательство политической литературы», 1989.

Отже:

«интернационализм – пролетарский,.. - идеология и политика солидарности, основана на общности объективних интересов рабочего класса всех стран».

«Интервенция- насильственное вмешательство одного государства . . . во внутрение дела др. государства . . .». «Поэтому воруженное вмешательство . . . направленнное против политической независимости любого государства, является нарушением международного права . . .»

«оккупация – временное занятие территории одного государства вооруженными силами др. государства . . .».

Із цього і висновок - ( не маючи нічого проти воїнів, котрі свого часу виконували наказ) - війська Радянського Союзу приносили, з допомогою зброї, іншим країнам «загальність об’єктивних інтересів робітничого класу всіх країн». Зазвичай це були країни третєго світу. Роздумуючи над укладом суспільного життя неслов’янських народів, не вдається зрозуміти «загальність інтересів» і тодішня радянська влада намагалася бути «пупом» землі. Але абсолютно зрозуміло, що таким чином колишня комуністична імперія хотіла розширити свій «соціалістичний табір».( Слово «табір» вони придумали влучно).

Як комуністична імперія могла цього досягти? Вірно. Шляхом інтервенції і окупації. І хто там, у тих країнах, радів вторгненню воїнів імперії? Яке добро вони несли жителям тих країн? . Їх народи зовсім не були раді приходу окупантів і добра від них не отримували. Вони бралися за зброю і знищували окупантів.

За наказом зверху, завданням інтернаціоналістів було, на поталу вождям, своєю кров’ю, своєю смертю встановити в тій чи іншій державі прокомуністичний лад.

Отже, так чи інакше (без образи), але ці воїни ( кожен особисто в цьому не винен) були окупантами і чи є це тією відзнакою для воїна-інтернаціоналіста, інтервента колишньої «імперії зла», що б якимось чином увіковічнювати це. Загиблі «афганці» поховані, на їхніх могилах плачуть матері, дружини, діти –це звісно трагедія для родини. Їх пам’ятає суспільство, а ті, хто повернувся звідти, мають певні пільги та шану. У Недригайлові, у капличці, «афганці» відзначені пам’ятною плитою, то чи потрібно ще щось споруджувати?

Чи потрібна була та війна конкретно Україні і чи захищали наші воїни ,там її інтереси? Що спільного, тотожнього в них, із захистниками державності України, воїнами АТО? Лиш те, що і ті,і інші солдати, але гинули та воювали вони за протилежні цінності.

Як ми, українці, зараз дивимось на російських окупантів на Донбасі? І як будемо сприймати наприклад новину, що десь там , наприклад у Ростові відкриють пам’ятник загиблим російським солдатам на сході України? І питання, а за що вони загинули..? За «русскій мір»?.. Інтернаціоналісти?..

Звичайно, порівнювати «афганців» з нинішніми російськими окупантами неетично, але «велика» мета нинішнього північного агресора і тодішнього , радянського , зліплені з одного тіста.Здоровий глузд говорить, що це нонсенс, повне протиріччя поєднувати два різних напрямки військових дій в увіковічненні.

То ж коли і всановлювати якийсь пам’ятний знак, то захисникам України, тобто воїнам з АТО .

Росія безкровно захопила Крим і сподівалася так само вчинити зі сходом та півднем України, але не склалося… Після Криму, наша влада проснулася і руками захисників стала чинити опір, як внутрішнім сепаратистам так і зовнішнім окупантам. Ціна протидії виявилась занадто високою – тисячі загиблих воїнів-захисників. На жаль не оминула біда і наш край. Війна ще не закінчилась, і на жаль щодня продовжують гинути наші вояки.

І зазвичай, пам’ятники по увіковічненні якоїсь події робляться по її закінченні, а тут, у нашому випадку, ця сумна подія, на жаль ще триває… І у разі чого, ( коли у проекті таке буде) прізвище чергового загиблого (не дай Боже) карбуватимуть на місці, чи як…? Не добре якось…

І на закінчення, із вищесказаного, виникає питання - чи треба нам спільний пам’ятник - воїнам- захисникам України та воїнам-інтернаціоналістам ? Чи доречно?...

Для бійців АТО

ІлькоТорбинка — Wed, 05 Aug 2015 22:56:23 GMT

24 і 31 липня 2015 відбулися сорокова і сорок перша акція збору пожертв для надання допомоги нашим захисникам, котрі воюють проти російських окупантів. Кошти, відповідно, складали 446 та 485 гривень, участь взяли 19 і 22 особи. Це найменші надходження за час нашої діяльності. До речі, 31 липня 2015 року виповнилося рівно 7 місяців нашої діяльності і ___ місяців діяльності Недригайлівських волонтерів Оксани Басараб та Людмили Шаповаленко.$CUT$ Наша група останнім часом працює в складі Євгена Олійника, Олександра Живолуна, Івана Снісара, Сергія Дігтяра.

31 липня 2015 року паралельно з нами подібну акцію проводив заїжджий волонтер-афганець. Під озвучення, на гітарі, він виконував власні пісні. На землі біля нього стояла коробка, в котру перехожі вкидали гроші. Візуально було видно, що його збір був значно більший нашого. Ми поспілкувалися з ним. З розмови можна зрозуміли, що йому можна вірити і він дійсно займається волонтерством. Але він залітний, акту чи іншої фіксації про надходження грошей ніхто не складав, а відповідно тільки він відає про подальший рух коштів. Не зовсім розумію причину, такої дії нашого населення.

Та тому афганцю висловлюємо подяку. В час війни кожен зобов’язаний сприяти перемозі над ворогом ,інтервентом, окупантом. Відомо , що на фронті воює батальйон афганців і слава їм! Нещодавно тернівський колишній воїн-афганець добровільно записався у військо. На жаль місцеві афганці не проводять жодної роботи по сприянню перемозі, крім хіба що Івана Міненка, котрому відмовили в призові до війська і він інколи спілкується з нами.

Дехто не усвідомлює, що в Афганістані радянські війська були окупантами і не приносили афганському народу жодного добра, а навпаки приносили смерть і горе, і ці люди нині твердять, що нинішня війна їх не стосується і є розборками Порошенка. Вони не усвідомлюють, що так зване «несення інтернаціональної допомоги» є не що інше, як служіння «імперії зла», колишньому злочинному комуністичному режиму, котрий на Біломорському каналі, на інших будовах, в ГУЛАГах, в «червоному терорі», в боротьбі за 10 колосків в час колективізації, в репресіях ітелигенції, науковців знищив мільйони свого народу- працьовитих господарів, еліти народів країни і в основному українців. Для того режиму вони були героями. А по правді, по дійсності вони були його жертвами. Звичайно, хлопці йшли воювати в Афганістан не з своєї волі та в нинішній демократичній, антикомуністичній українській державі вони не повинні шануватися, бо добра українському народу не робили ніякого. Перед українським народом у них є тільки обов,язок - своїми знаннями, своїм умінням, своїм здоров’ям сприяти нашій перемозі.

Афганський народ зовсім іншого «покрою». Вони глибоко віруючі люди. У нашого народу вибили віру в Бога, хотіли зробити це і там. У афганців зовсім інші віра, норов, традиції, менталітет, а їм хотіли нав’язати зовсім інше. Це те ж саме коли гітлерівці несли нам «новий порядок».

У нас надходження грошей і передача їх волонтерам фіксується актами, у волонтерів на всі витрати маються підтверджуючі документи, а недригайлівські люди виявляється, більше довіряють невідомим залітним особам. А може немає нічого й дивного - є ж такі, що вірять циганам чи невідомим залітним релігійникам і віддають їм значні кошти. Світ не без несвідомих.

Ці дні відзначилися деяками випадками.

24 липня до нас заплутуючись ногами, підвалив місцевий випивоха Микола С. і пропитим голосом запитав: «А куди ці гроші діваються?» Я не втримався - ми з ним дещо знайомі і він, після різкої відповіді , коли прийшов до тями швидко зник. Потім в такому ж стані підійшов Олександр К. і гучно в п’яну розтяжу голосу видав: «Я б вкинув пожертву. але в мене грошей немає. Я вам вірю, а от там, далі, чи доходять гроші до воїнів?». Я знову не втримався з відповіддю -. « Знайти гроші щоб дебело зап’яніти з самого ранку та базікати по п’яному гроші знайшлися, а червінця на пожертву немає..» . Цього ж дня одна жіночка почала голосно, обурливо висловлювати незадоволення війною, воїнами та владою. Я запитав в неї: «-За кого ви голосували на виборах?» і відповідь «-Я думала, я повірила ……..» . на що я сказав, що вона нічого не думала, а сліпо робила те що мовив «ящик» (телевізор). На кожен ТВ-канал є власник на котрому мовлять те, що він хоче.»

31 липня один поважний чоловік, Олександр Л. передав набір гайкових ключів - воїни технарі постійно просять волонтерів привозити їх . Превелика подяка Вам пане Л. – побільше б таких небайдужих людей. Хто був чи є технарем, той підтвердить, що в колишні часи цей інструмент завжди був у дефіциті - у механізаторів, водіїв доходило навіть до крадіжок, неповернення їх один одному. Тож велике прохання до колишніх водіїв, механізаторів, пенсіонерів- при наявності вдома зайвих гайкових ключів, передавати їх волонтерам. Інколи запитавши в знайомих про це , доводиться чути: «- Десь були, треба подивитися.» Та так і дивляться до цих пір. Крім різних ключів, ще потрібні сокири, молотки, плоскогубці, лопати, матраци, ковдри тощо.

В цей же день, вже коли підраховували гроші і складали акта, до нас приїхав на велосипеді захеканий хлопець , вручив сотенну копюру і так же швидко зник та хтось його впізнав. Батько хлопця впевнений націоналіст, тобто патріот своєї нації, а він сам нині, замість свого дядька грає в духовому оркестрі. Слава таким людям. Без цього внеску наш збір становив би значно менше.

Але як би не було складно, надалі ми будемо продовжувати розпочату роботу по допомозі воїнам. Наші жіночки волонтери стомилися. Інколи Люда приїзджає з поїздки настільки стомлена, що валиться з ніг, але відходить, і заново шукаються спонсори, випрошується різноманітна допомога в небайдужих людей і споряджується новий рейс допомоги воїнам. Велика подяка за це нашим недригайлівським волонтерам -Людмилі та Оксані та людям, що їм допомагають.

В Україні не всі байдужі, не всі одурені комуністичним і російським маренням,. В Україні є патріоти котрі усвідомлюють хто наш ворог , тому майбутннє за нашою перемогою.

Україна переможе! МИ перможемо!

Слава Україні ! Слава героям! Смерть ворогам!

Є. Олійник.

Цензор є...

ІлькоТорбинка — Thu, 21 May 2015 13:48:55 GMT

Волонтерів влада не помітила.

  $IMAGE1left$         Найперше, вибачаємось перед читачами нашого сайту, що цей проанонсований вчора матеріал з'являється сьогодні ( як кажуть, інтернет , у нас, ще той ). тож і виникла деяка затримка.
      Читачі недригайлівської районної газети "Голос Посулля", в останні місяці, напевне помітили дописи одного з активістів місцевого волонтерського руху. про звіти , в котрих описується їхня діяльність по збору коштів для земляків - вояків, котрі воюють на сході України ( у так званій зоні АТО - а точніше , на війні). Благородна справа знаходить відгуки серед земляків, які надають посильну допомогу як коштами так і продуктами харчування та іншими потрібними речами.$CUT$
    У своїх дописах волонтер висловлював і свої думки, на актуальні теми, котрі не завжди співпадали з " "політикою" газети. Так відбулося і останнього разу. У газеті , від 8 квітня був надрукований матеріал під назвою "Збір допомоги триває", у котрому крім оригінального заголовку - "Волонтерів влада не помітила" , було видалено значну частину матеріалу, з критикою у бік влади.
     Автор звернувся до "Дикої Сливи" з проханням публікації повної версії матеріалу, що ми і робимо. ( червоним кольором виділено цензурований газетою текст).

     Можливо владі не надто подобається варіант, що кошти для вояків збираються у "Свободівському" наметі, то вона й не надто помічає волонтерів, хоча нещодавно одну з активісток місцевого волонтерського руху і було запрошено на зустріч в адміністрацію для координації дій . Та то вже, як кажуть, більше для звіту  - та нехай... - головне робити добру справу - ( адже на зустріч 27 березня , із вояками, котрим вони возили весь час допомогу, волонтерів запрошено не було...)

      Дещо пізніше. читайте відгуки бійців-земляків ( з перших вуст), котрі повернулися з війни, про наших волонтерів.

По аналогії відомого сайту "Цензор. нет", ( http://censor.net.ua/ ) ми, на противагу цій назві, назвали свій матеріал - "Цензор . Є".

     Також направляємо цей матеріал (для друку) в іншу районну газету - "Недригайлів сьогодні". Якщо редакція цього друкованого органу матеріал надрукує, то наступні звіти волонтерів, про свою діяльність, читайте на її шпальтах.

"цензор .є"

ВОЛОНТЕРІВ ВЛАДА НЕ ПОМІТИЛА…

«Народ, не имеющий национального самосознания, есть навоз, на котором произростают другие народы».

                                                                      Петро Столипін

    20-го, 27–го березня  та 3 квітня 2015 року, традиційно, біля пам’ятника Т. Шевченку відбулися чергові збори пожертв, відповідно 20-й, 21-й та 22-й за ліком, у рамках акції допомоги бійцям, котрі воюють на сході України.
   Ці дні запамяталися певними моментами.


  20 числа, по шляху у бік Києва проїзджали наші пошарпані « Гради» - місцеві мешканці вітали тих вояків, які у відповідь, тисли на клаксони своїх автівок. Висловлювалися припущення, що ті їдуть на ремонт.
   Того дня, найбільша пожертва була від невідомого подружжя, гарної зовнішності, старші середнього віку -500 грн.,. Поспілкувалися. Відчувалося, що між ними є гармонійність і взаємність, як в сім’ї так і у світоглядних позиціях. Потім, ще підходила бабуся років до 70, з с.Берки, огрядна, з ковінькою - приїхала в лікарню. Напевне, що в минулому була звичайною колгоспницею. Теж розповідала, що в Кушнірах на зупинці вітала водіїв «Градів» - висловлювала бідування, співчуття воїнам. Поклала на стіл величенький вузлик зі словами: «Подивіться, що вони мені дали». У вузлику були гроші – одно- гривневі купюри в банківських пакуваннях. Відрахувала в скриньку. Після цього накинулася на одного з наших активістів, признавши його за якогось Скляренка(?): «Це ти ходив у нас по селу, агітував за комуністів?» Довідавшись, що обізналася, продовжила, що гнала колись того Скляренка з хати і далі, по вулиці. В голодомор, як розповіла, в неї від голоду в 1933 померло багато родичів.

      27 березня цього року, в будинку дитячої та юнацької творчості, тобто біля нашого намету , проводилася чи то зустріч, чи то вшанування воїнів АТО, котрі повернулися з війни. Наші волонтери та їхні помічники, котрі для цих героїв-земляків збирають кошти та відвозять найнеобхідніше на передову, на неї запрошені не були. Там були представники районної влади та голови місцевих рад. Ніхто з них, проходячи повз, « не помітив» скриньку для пожертв. Одна з представниць влади таки побачила, та відмовляючись від пожертви сказала: «Хай собі стоїть». Мабуть таким і повинно бути « життя по- новому…», в уяві влади.
    А один з афганців зауважив, що нинішня війна, то є «Порошенкові розборки, а я до неї не причетний».., тому і не зобов’язаний її фінансувати…

      3 квітня 2015 року надходження теж були не великі. Не добрали й 900 грн. Зате познайомилися з психологом соціальних служб Інною. Її ерудиції в суспільному житті, в сімейних, життєйських ситуаціях є вагомим достатком. Вона дійсно володіє способами адаптації воїнів і надання допомоги людям в суспільному і сімейному житті. Якщо в кого є проблеми в стосунках з іншими, якась безвихідь, чи інші життєві проблеми, раджу звернутися за порадою до неї.
        Перша наша акція відбулася 31 жовтня 2014 року. Отже ми вже працюємо п’ять місяців. За цей термін жителі недригайлівщини пожертвували воїнам значну суму грошей і велику кількість продуктів та речей. Підкреслюю, що основна кількість жертводавців, це доросле населення - не менше 50 відсотків котрих є пенсіонери. Мізерна активність у цій справі молоді, держслужбовців і переважної більшості підприємців.

А декотрі держслужбовці, навіть високопасадовці є саботажниками проведення благодійних акцій і акцій вшанування воїнів захисників. Так, в районі, за організації Федіра Кривопатрі проводяться благодійні концерти - в усіх селах де відбулися концерти, зали Будинків культури заповнювалися стовідсотково. В с. Коровинці у проведенні такої акції приймали участь волонтери міста Ромни. Їм дуже сподобався наш недригайлівський духовий оркестр, в Ромнах такого колективу немає, і вони запросили наш колектив приїхати на такі заходи до них, а витрати на поїздку роменці брали на себе. Майже в усіх членів колективу духовиків є свої інструменти, але деякі треба було брати в будинку культури. Та адміністрація від культури, на чолі з райрадою заборонили використання тих інструментів чи то в Ромнах, чи то деінде. А чому? Може такі бережливі? А може своєвольність, ініціативність колективу не подобається?. Як це не питати дозволу? Посадовці ж і існують для того, щоб надавати дозвіл?
   Благодійні концерти цього колективу відбулися в селах Томашівка, Хоружівка, Коровинці, Вільшана. Знаю, що планувався в Тернах. Та ось питання, чи дадуть їм тепер ті «музики» з районного Будинку культури?
       В Недригайлові ж проводилися такі концерти колективами БДЮТ та Музичної школи.

       Дуже, прикро, що деякі перехожі споглядають на нас, як на «попрошайок». Є такі, що ігнорують явно, проходячи дивлячись в далечінь. Мабуть серед них були-б майбутні потенційні колаборанти ( у разі чого). Так називаються особи, які усвідомлено співпрацюють з окупаційною громадською чи військовою владою на шкоду власній країні.

      Вважаю, що в Україні є дві сили здатні на це.
    До речі, повідомляю два факти – нещодавно, лідер КПУ П. Симоненко, в Москві на з’їзді КПРФ нагороджений пам’ятною медалею і обраний в президію пленуму ЦК КПРФ. Симоненко запросив російських комуністів в Київ на святкування 70 річчя Перемоги.
Інший факт - в Ізмаїлі засудили до в’язниці на 4 роки священника УПЦ МП за сепаратизм.
       Волонтери піклуються за новий призив воїнів, то ж треба виходити на новий зв'язок з ними, взнавати їх проблеми, організовувати їм допомогу. Телефони наших волонтерів:
Оксана - 095 753 49 17,
Люда   -    066 97425 37.
      Для безоплатної допомоги воїнам в адаптації, свій телефон надає психолог
Інна -099 743 47 17.
      Волонтери і наша група їх помічників висловлюють щиру подяку всім добрим людям, котрі допомагають воїнам, люблять свою Батьківщину - Україну.
Слава Україні!
Героям слава!
Слава нації!
Смерть ворогам!
Україна понад усе!

Практика від ЦЗ

ІлькоТорбинка — Fri, 23 Jan 2015 08:30:27 GMT

Як сховатися від тендеру і залишитися безкарним. Практикум від Сумського обласного центру зайнятості

Автор Андрій Рибалко

У листопаді 2013 року Сумський обласний центр зайнятості отримав близько 300 тис. грн. на виготовлення поліграфічною продукції – брошур і буклетів з порадами для безробітних. Відповідно до закону «Про здійснення державних закупівель», це – тендерна сума, при якій замовник визначається на конкурсних засадах.

Але, щоб уникнути відкритої процедури, керівництво центру отримані кошти розподілило між своїми районними підрозділами.$CUT$ Відомо, що інколи державні органи зловживають цим правом, аби уникнути тривалої і громіздкої процедури конкурсних торгів. І можна було б зрозуміти та пробачити керівництво установи, якби все було зроблено чесно.

Однак, дивним чином усі районні центи зайнятості уклали угоди з одним суб'єктом господарювання – сумчанкою ФОП Євенко Ю.С.

Ми звернулися із запитами на інформацію до районних центрів зайнятості з проханням надати копії договорів. Практично всі, окрім Сумського міського центру зайнятості, надали відповіді. І от саме «ненадання інформації» ми оскаржили. Поки-що до вищестоящого органу, а за потреби оскаржимо і до прокуратури.

Ми виклали всі отримані договори з додатками у вільний доступ. Навіть при побіжному огляді, бачимо, як варіюються ціни на один і той же буклет при одному і тому ж тиражу. Я приклад: один буклет «Професійна орієнтація в державному центрі зайнятості» за договором з Краснопільким РЦЗ коштує 50 копійок, а от для Шосткинського МРЦЗ майже утричі(!) дорожче – 1,44 грн. І це при одному і тому ж накладі – 1000 примірників.

Не менш дивними виявилися й інші угоди. Складається враження, що вартість буклетів розраховувалася із суми, яку було потрібно «розписати». Зверніть увагу, що всі договори типові і готувалися не замовниками, а виконавцем. Замовники, у більшості випадків, лише вписувалисвої реквізити від руки.

Усі отримані угоди ми передали до Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, додавши їх до звернення з проханням провести перевірку за фактами корупції.

Відповідь вражає і достойна цитати: «Сектором ДСБЕЗ СМВ УМВС України в Сумській області розглянуте Ваше звернення щодо можливого порушення чинного законодавства ФОП Євенко Ю.С., що зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події СМВ УМВС України в Сумській області за №33331 від 19.12.2014 р.

У зв'язку з невстановленням на даний час у ході перевірки в діях ФОП Євенко Ю.С. ознак кримінального правопорушення, перевірку припинено та матеріали направлено до Сумського МВ УМВС України в Сумській області на зберігання."

Дозволю собі пофантазувати, як проходила перевірка. Викликали ФОП Євенко для дачі пояснень і запитали:

- Ви укладали договори з районними центрами зайнятості?

- Укладали. Вони самі звернулися до мене. Роботи виконані в повному обсязі. Сторони претензій не мають.

- Ну, все. Ознак злочину немає. Ви вільні.

Перш за все, заява була не про злочинні дії ФОП Євенко, а про дії керівництва обласного центру зайнятості! Адже підприємець – не творець, а просто учасник цієї схеми. Учасником могла бути й інша друкарня, а от корінь зла в корупції – це завжди посадовець.

Сьогодні від імені «Бюро аналізу політики» направили звернення до прокуратури області та територіального відділення Антимонопольного комітету.

Далі буде…

Читати 6 разів